Середа, 2017-11-22, 7:11 PM
 
Андрій Бондаренко
Персональний сайт

» Навігація
» Посилання
Блог на Wordpress.com
"Композитор" - проект Півтона Безвухого
Головна » Статті » Тези доповідей

Поляризація цінностей українського суспільства у розрізі музичної культури.

Андрій Бондаренко

 

Опубліковано в збірнику: Засади відродження та розвитку цивілізованого українського суспільства, зб. наукових праць / Упор., наук. ред.: С. Садовенко, відп. за випуск : О. Стебельська. – К. НАКККіМ, 2017. – с. 21-26

 

1. Вступ. Проблеми поляризації цінностей українського суспільства так чи інакше торкалися чимало українських науковців. Зокрема, на нашу думку,  влучною є характеристика ситуації в Україні, яку надала Карлова В.В.:  «Різні прошарки населення, особливо в регіональному вимірі, керуються досить відмінними, а іноді суперечливими ціннісними настановами, що свідчить про існуючий розкол національної самосвідомості за ціннісно-орієнтаційною ознакою і ставить під загрозу єдність суспільства і майбутнє незалежної України Між тим у сфері музичного мистецтва ціннісна проблема висвітлена недостатньою мірою, що й спонукало нас розглянути проблему в цьому аспекті. Метою нашої доповіді є виявлення прикладів взаємодії та протистояння окремих ціннісних настанов у музичній культурі України. 

2. Природа поляризації. Хоча розбіжність цінностей притаманна будь-якому суспільству, зважаючи на багатошаровість самої природи цінностей (зокрема розрізняються індивідуальні, групові та загальнолюдські цінності [5]), в українському суспільстві особлива гострота цієї розбіжності зумовлена, на наш погляд,  опозицією питомо українських і питомо російських цінностей. Обидві ці групи цінностей за певної ситуації можуть як взаємодіяти так і опонувати як індивідуальним, так і глобальним цінностям, що посилює їх поляризацію.

Схематично ціннісну парадигму українського суспільства ми би представили таким чином:

 

 

Питомо українськими цінностями ми би назвали державний суверенітет України (незалежність, соборність, територіальну цілісність України), українську мову (як мову комунікацій і культури) і широке поле артефактів української культури (від народних звичаїв до творів літератури й мистецтва). Відповідно, питомо російськими цінностями – концепцію так званого «російського світу», російську мову і  поле артефактів російської культури.

Із числа цінностей індивідуального характеру, ми би акцентували увагу на групі гедоністичних цінностей, що ми би їх пропонували називати «3М-цінностями» – Максимум грошей в гаманці, Мінімум фізичних зусиль та Мінімум розумових (моральних) зусиль. Згідно з дослідженнями М.А. Пращевіна в Україні близько 17% осіб є абсолютними гедоністами, причому їх кількість є більшою серед осіб молодшого віку і меншою – серед осіб старшого віку  [4].

Відмітимо також групу цінностей, яка відносно нещодавно з’явилася в дискурсі і претендує на роль загальнолюдських – демократичні цінності. 

Найбільш опозиційними в представленому чотирикутнику є група українських та російських цінностей – якщо окремі артефакти культур ще можуть співіснувати і взаємодіяти між собою, то питання геополітичного вибору і вибору мови комунікацій для цих парадигм мають різні, взаємно несумісні відповіді. 

Натомість «3М-цінності» в залежності від ситуації можуть як взаємодіяти, так і опонувати будь-якій із них.  Демократичні цінності передбачають право на існування будь-якої із груп цінностей, але ситуативно й ця група цінностей може опинитися в опозиції до будь-якої іншої. 

3. Музичні зрізи. Гімн.  Своєрідною квінтесенцією цінностей того чи іншого народу в літературному і музичному полі є національний гімн. Український і російський мають суттєві відмінності. Якщо український характеризується змінним ладом (мажор-мінор) та переважанням інтонацій оспівування (на думку В. Сильвестрова – рисами літургійності [11]), то російський є виключно мажорним, з виділенням інтонації висхідної кварти, що надає рішучий, спонукальний характер.

Відповідно, ми спостерігаємо і  полярне ставлення до українського гімну серед носіїв українських та російських цінностей. Якщо в першому випадку ставлення є безумовно шанобливим (згадаємо події Євромайдану, де гімн співали постійно), то в другому – коливається від критичного до глузливого, з періодичними пропозиціями чи то переписати, чи то обрати інший гімн. 

4. Репертуари колективів. Аналізуючи репертуари українських мистецьких колективів, можна спостерігати різне представлення у них творів українських та іноземних авторів.  Представимо деякі з них.

Згідно з даними порталу operabase.com за сезон 2014/2015 Національною оперою України було представлено 21 оперний спектакль. Таку ж кількість спектаклів було представлено московським Великим театром, натомість варшавський Великий театр за згаданий період представив лише 14. Частка національних опер виявилась різною. Так, у репертуарі московського театру 57% складають опери російських авторів, у репертуарі варшавського – 28% польських, а у репертуарі київського – лише 14% українських.

На нашу думку така ситуація свідчить про різний рівень пріоритетності національних інтересів у випадку керівництва московського (високий), варшавського (помірний), і київського театрів (низький).

Контрастний результат ми отримали при порівнянні дискографій муніципального камерного хору «Київ» [6] та Національного симфонічного оркестру України (НСОУ, [7]). Так, дискографія хору «Київ» на момент її публікації була на 85 % представлена творами українських авторів або українськими народними піснями, тоді як дискографія НСОУ – лише на 5 % (українських авторів лише два – Б.Лятоишнський і Є.Станкович).

На наш погляд ця різниця також є свідченням різних ціннісних орієнтацій керівників хору «Київ» та НСОУ. В першому випадку  рівень пріоритету українських цінностей – високий, в останньому – низький.

5. Проблема мови опер.  Цікавою з точки зору порівняння ціннісних пріоритетів є дискусія між М. Стріхою та А.Мокренком, що стосувалася питання мови оперного виконавства. Як відомо, саме після призначення у 1991 році А.Мокренка директором Київської опери, театр майже повністю відмовився від практики виконання опер в українських перекладах, чим і викликав критику М. Стріхи. Ключовий аргумент М. Стріхи полягає в тому, що «…по-справжньому зворушити, розкрити задум композитора може тільки виконання опери мовою, зрозумілою слухачам» [3]. Натомість А. Мокренко апелював до світової гастрольної практики, яка передбачає виконання опер мовою оригіналу [2].

На нашу думку усвідомлено чи ні, автори користувались різними ціннісними пріоритетами. Якщо для М.Стріхи пріоритетними виглядають загальна для мистецтва цінність естетичної комунікації («катарсису»), а також українська мова і доробок українських перекладачів, то для А. Мокренка домінуючою виступала саме «3М-цінність» – адже природно, міжнародні гастролі передбачають привабливішу матеріальну винагороду співака, проте вивчити ту чи іншу оперну партію двома різними мовами набагато важче, ніж лише однією.

6. Рок-музична сцена. Серед різних музичних жанрів найбільш «проукраїнським» в Україні виглядає український рок. Такі провідні українські рок-гурти, як «Океан Ельзи», «Скрябін», «ВВ», «Мандри» виконують свої пісні виключно українською мовою,  значний пласт рок-пісень має патріотичну тематику, саме  рок-музика найбільше була представлена і на сцені Євромайдану.    

Показовою є публікація 2013 року рок-порталу rock-ua, в якій було представлено список 50 найкращих пісень останніх 25 років, серед яких 83% – це україномовні пісні [8].   

Високий пріоритет питомо українських цінностей у середовищі рок-музикантів на наш погляд є обнадійливим і, водночас, парадоксальним. Рок-музика зародилася як протестний жанр й такою і залишається донині, а відтак особлива популярність української мови і тематики саме в рок-музиці опосередковано вказує радше на опозиційність української мови в сучасному українському культурному просторі.

7. Радіо-ефір. Характерне протистояння української, російської та «3М»-цінностей спостерігаємо на FM-радіо. Результати моніторингу радіо-ефіру, які проводяться незалежними експертами свідчать про те, що частка україномовних пісень є стабільно низькою, і складає, станом на 2015 рік – 4,6 % [9], тоді як решта припадає на російсько- та англомовні  пісні (приблизно порівну).   

Такий стан справ спонукав ряд громадських об’єднань, зокрема ГО «Відсіч», розпочати акцію з вимогою впровадження і дотримання квот у розмірі не менше 50 % для україномовних пісень [10].

Цілком очевидно, що високий пріоритет для авторів такої вимоги має саме українська група цінностей (мова й мистецтво). На противагу їм, власники радіостанцій та продюсери як правило апелюють до більшої популярності іноземних пісень серед українських слухачів, і відповідно – кращих матеріальних перспектив радіостанції. Така позиція свідчить з одного боку про високий пріоритет «3М-цінностей»  в середовищі продюсерів (що закономірно), з іншого – про високий відсоток громадян України, що віддають перевагу російському продукту. 

Апелюючи до активістів ГО «Відсіч» зазначимо, що механізм квотування є недостатнім для врегулювання ситуації, натомість було би ефективнішим запровадити механізми пільгового оподаткування для радіостанцій, що могли би зацікавити продюсерів транслювати українські пісні матеріально, і в такий спосіб поставити «3М-цінності» у ситуацію взаємодії з українськими цінностями.

Висновки.  Проведений аналіз свідчить про те, що поляризація ціннісних пріоритетів спостерігається і серед діячів музичного мистецтва. Низьке представлення української музики на світовій арені і обмежене – на вітчизняній, значною мірою обумовлене тим, що українська національна  культура є пріоритетом для відносно невеликої частки діячів мистецтва. В опозиції до українського мистецтва нерідко опиняються і  «3М-цінності» музичних продюсерів, керівників музичних установ та колективів.

Шлях подолання непростої ситуації, в якій опинилося українське музичне мистецтво натомість лежить через створення умов для плідної взаємодії «3М-цінностей» і українських цінностей. Такі умови створюються через продуману регуляторну державну політику, досвід якої можна запозичувати як у європейських країн, так і у Росії.

Передбачаємо, що аналогічний висновок буде актуальним і для інших видів мистецтв, як і для української культури в цілому.

Література.

  1. Карлова В. В. Духовні цінності в структурі національної самосвідомості: українські реалії [Електронний ресурс] / В. В. Карлова. – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/txts/10kvvsur.pdf. – Назва з екрана.

  2. Мокренко А. Опера: мовний аспект /  Анатолій Мокренко // Газета  «День», 9 листопада 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/opera-movniy-aspekt

  3. Стріха М. Ользі Микитенко, безперечно, дозволять співати в «Севільському» по-італійському... Але я на цю виставу не піду./ Максим Стріха.  // Газета «День», 29 лютого 2000

  4. Паращевін. М.А.  Гедоністичні орієнтації в суспільстві:  міжнародний вимір  [Електронний ресурс] /  М.А. Паращевін. – Режим доступу: http://www1.nas.gov.ua/nm/youth_activity/dopovidi/Lists/List/Attachments/36/Report.pdf

  5. Юшкевич Ю. С. Теоретико-методологічні засади дослідження морально - етичних цінностей / Ю. С. Юшкевич // Наукове пізнання : методологія та  технологія.  – 2012.  – No2 (29).  – С. 152 – 157.

  6. Дискографія муніципального хору Київ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.parafia.org.ua/mediateka/dyskohrafiya-kyjiv/ (актуальність - 16.03.2012)

  7. Дискографія національного симфонічного оркестру України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nsou.com.ua/disks.html

  8. Українська рок-музика // Вікіпедія  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська рок-музика

  9. Становище української мови в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://asyan.org/potr/Становище+української+мови+в+україніa/part-8.html

  10. Громадські організації вимагають зняти законопроект, який скасовує 50% ефірну квоту на українську продукцію [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/news/editorial/read/27102/Gromadski_organizaciji_vymagajut_znaty_zakonoprojekt_jakyj_skasovuje

  11.  Композитор Сильвестров: Гімн Росії весь в крові [Електронний ресурс.] // еспресо TV. Режим доступу: http://espreso.tv/news/2014/12/20/kompozytor_sylvestrov_himn_rosiyi_ves_v_krovi

Категорія: Тези доповідей | Додав: paleozavr3237 (2017-09-09) | Автор: Андрій Бондаренко
Переглядів: 72 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Категорії розділу
Мої статті [4]
Тези доповідей [4]
Архів [1]
Анонси, афіші і т.д.

© Андрій Бондаренко, 2017