Соль-ре-соль
Соль-ре-соль - інструментальний ансамбль, що виконує музику різних стилівКоли засновано "Соль-ре-соль"? Ансамбль брав участь у прем'єрі таких творів як "sinfonia piccola №2" (2002), "райок по-українськи" (2005, 2007), а також у дитячих балетах - "Ходить гарбуз по городу" (2008), "Муха-цокотуха" (2009), "Маугліана" (2010) та "Аліса в дивокраї" (2011).
Що означає "соль-ре-соль"? Соль-ре-соль взагалі кажучи може означати:
- Просто послідовність нот "соль", "ре" і знову "соль".
- Так називалася штучна мова, яку розробив французький музикант Жан Франсуа Сюдр в 1817 році. Її особливість полягала в тому, що усі слова в ній складалися виключно із назв звуків, завдяки чому цією мовою можна було розмовляти, співати, або просто грати на музичних інструментах. Щоправда в останньому випадку спілкуватися нею могли лише люди з абсолютним музичним слухом. На жаль більш популярною стала інша штучна мова - "есперанто", але і про соль-ре-соль не забули, принаймні на Вікіпедії.
- Нарешті тепер "соль-ре-соль" може означати інструментальний ансамбль, скликаний мною. Звичайно у творах, який грає наш ансамбль можна знайти величезну кількість нот "соль" і "ре", навіть у послідовності соль-ре-соль. Але це не головне. Я все ще лишаюсь прибічником ідеї, що музика може виражати щось достатньою мірою осмислене. Звичайно, мова сольресоль і те, що музикознавці називають музичною мовою - це різні речі, у Сюдра усім послідовностям нот надається строго конкретне значення, музична мова ж виражає щось таке, що неможливо описати словами. Однак обидві щось виражають - принаймні мусять виражати, інакше я втрачаю до них інтерес. Втім навіть це не головне. Головне в наш збочений постмодерном час - просто сам факт наявності назви.